Валерій Геєць

Інститути у розширенні технологічної модернізації економіки України
Журнал європейської економіки, Том 15, Номер 3, Вересень 2016, с. 255-265

JEL:   A13, E02, M20, P20

Повний текст (PDF)

Резюме Обумовлено необхідність трансформаційних змін в Україні за моделлю від «плану до ринку», що потребує переформатування інституційної облаштованості. Зазначено, що це передбачає перехід на новий рівень використання інституційних факторів, серед яких має бути забезпечена поряд з іншим зміна ролі інститутів як організаційних структур та відповідних регуляторних дій, що відкривають шлях до піднесення інвестицій інноваційного спрямування на новий рівень. Вказано, що успішність переходу до інвестиційно-інноваційної моделі зростання економіки України визначається насамперед тим, наскільки розвинені у країні інституційне середовище та окремі інститути, завдяки яким реалізуються проекти модернізаційного характеру як у макроекономічному, так і в мікроекономічному плані. Наголошено, що важливо реалізувати заходи щодо підвищення ефективності та поглиблення ринкових відносин в інституційному середовищі бізнесу з метою започаткувати прискорений розвиток продуктивних сил України на засадах капіталізації економіки, поклавши її в основу процесів розширення масштабів корпоратизації, і досягти такого рівня концентрації капіталу, який забезпечуватиме розвиток однієї з найбільш ефективних його інституційних форм – сучасної корпорації.   Ключові слова Трансформаційні зміни, інституційна облаштованість, технологічна креативність, інституційне середовище, модернізація, буржуазна раціональність, корпорація.

Наталія Тарнавська, Анастасія Пода

Трансформація концептів інноваційного розвитку економіки України
Журнал європейської економіки, Том 15, Номер 3, Вересень 2016, с. 266-283

JEL:   O14, 031

Повний текст (PDF)

Резюме Досліджено проблему зменшення конкурентоспроможності вітчизняної сфери науко-технічної діяльності і відплив з неї інтелектуального потенціалу. Здійснено компаративний аналіз індексу глобальної конкурентоспроможності, що підтвердив існування стратегічних «прогалин» в інноваційному забезпеченні розвитку вітчизняної економіки. Вказано на відсутність реальних передумов формування стратегічних конкурентних переваг країни. Проаналізовано структуру товарного експорту України за рівнем інноваційності технологій. Узагальнено результати аналізу інституційних механізмів, що покликані забезпечити перехід національної економіки на інноваційну модель розвитку.   Ключові слова Інноваційний розвиток, конкурентоспроможність, інновації, технологічність,технологічний уклад, наукомісткість.

Наталія Комар, Алла Уніят, Руслана Луців

Ефективність функціонування Північноамериканської Зони Вільної Торгівлі
Журнал європейської економіки, Том 15, Номер 3, Вересень 2016, с. 284-300

JEL:   F15

Повний текст (PDF)

Резюме Висвітлено еволюцію створення та особливості імплементації Північноамериканської зони вільної торгівлі. Зазначимо, що передумовою для створення та подальшого функціонування Північноамериканської зони вільної торгівлі став «План Еббота», основною метою якого було стимулювання американських інвестицій у провідні галузі економіки Канади. Вказано, що після підписання угоди про лібералізацію торгівлі продукцією автомобілебудування між США й Канадою та тривалих переговорів між країнами було підписано американсько-канадську угоду про вільну торгівлю. Охарактеризовано основні положення Північноамериканської угоди з вільної торгівлі, які стосувалися, в першу чергу, зняття всіх тарифних та більшості нетарифних бар’єрів на товари, що вироблялися і продавалися в Північній Америці протягом 15 років після того, як угода вступила в силу. Іншими основними завданнями Угоди про вільну торгівлю в Північній Америці визначено: підвищення рівня зайнятості та покращення умов праці й рівня життя; права інтелектуальної власності; управління торговими відносинами та суперечками; посилення та забезпечення дотримання трудових й екологічних законів, нормативних актів; співпраця в рамках регіональних і багатосторонніх торгових форумів. Зроблено оцінку здійснення економічних реформ Мексики в напрямку лібералізації протекціоністської торгової й інвестиційної політик з метою залучення в країну прямих іноземних інвестицій та стимулювання економічного зростання. Проаналізовано заходи у сфері зняття тарифних і нетарифних інструментів, які були зроблені Мексикою, коли вона стала членом Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Наголошено, що проведені заходи з лібералізації торгівлі дали змогу Мексиці трансформуватися з однієї найбільш протекціоністських економік у світі в одну з найбільш відкритих. Висвітлено різні думки щодо створення НАФТА та її впливу на економічний розвиток країн-членів. Вказано, що прихильники стверджували, що угода допоможе створити тисячі робочих місць, знизити нерівність у доходах в регіоні та підтримати подальше поглиблення економічних відносин США з Канадою й Мексикою, а опоненти мали протилежні думки та вважали, що зона вільної торгівлі у Північній Америці призведе до величезних втрат робочих місць і зниження заробітної плати у США. Досліджено наслідки НАФТА на виробництво, зайнятість, торговельне та інвестиційне середовище США з країнами-партнерами даного інтеграційного угрупування.   Ключові слова Інтеграційні процеси, зона вільної торгівлі, американсько-канадська угода про вільну торгівлю, Північноамериканська угода з вільної торгівлі (НАФТА), лібералізація торгівлі, тарифні та нетарифні інструменти, країни-партнери, прямі іноземні інвестиції (ПІІ), економічні наслідки НАФТА

Олександр Шаров

Валютне регулювання: польський досвід в Україні
Журнал європейської економіки, Том 15, Номер 3, Вересень 2016, с. 301-311

JEL:   F30, F31, F33

Повний текст (PDF)

Резюме Розглянуто основні положення валютного законодавства України та пояснено їхній зв’язок із законодавством та практикою валютного регулювання Польщі, які були використані в якості взірця. Проаналізовано логіку подальшого розвитку валютного законодавства України та вказано на необхідність його вдосконалення на основі Концепції валютної політики, яка повинна бути узгодженою на усіх гілках влади.   Ключові слова Валютне регулювання, валютний курс, конвертованість, валютний контроль.

Марія Лизун

Теорія оптимальних валютних зон як концептуальна основа регіональних валютних угруповань
Журнал європейської економіки, Том 15, Номер 3, Вересень 2016, с. 312-334

JEL:   F30, F31, F33, G01, G20, G28

Повний текст (PDF)

Резюме Досліджено еволюційний шлях розвитку теорії оптимальних валютних зон і розглянуто позитивні та негативні ефекти валютної інтеграції. Підсумовано основні критерії теорії оптимальних валютних зон і показано їх значення. Висвітлено причини, за якими при валютній інтеграції країна втрачає незалежність грошово-кредитної політики, крізь призму так званого «несумісного трикутника», або «неможливої трійці». Продемонстровано європейський спосіб подолання «неможливої трійці» та роль теорій оптимальних валютних зон (ОВЗ) у формуванні «обличчя» Європейського економічного та валютного союзу. Встановлено, що в Україні поки не існує передумов для того, щоб у близькій перспективі пройти всі етапи інтеграції, необхідні для входження до валютного союзу. Зазначено, що теорія ОВЗ може бути корисною для загальної оцінки доцільності монетарної інтеграції, аналізу її потенційних вигод чи недоліків та обраних інструментів політики валютного курсу.   Ключові слова Оптимальна валютна зона, валютний союз, регіональні валютні угрупування, монетарна інтеграція, спільна валюта, монетарна політика, «неможлива трійця», Європейська монетарна система.

Тетяна Батракова

Аналіз системоутворюючих факторів фінансового захисту суб’єктів господарювання в Україні
Журнал європейської економіки, Том 15, Номер 3, Вересень 2016, с. 335-343

JEL:   F52, F63, G17, G32

Повний текст (PDF)

Резюме Зазначимо, що в сучасних умовах радикальні зміни в управлінні економічними процесами, що викликані розвитком ринкових відносин, швидкими змінами факторів внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування суб’єктів господарювання, викликають загрозу його фінансовим інтересам, спричиняють високий рівень фінансових ризиків, що призводить до необхідності удосконалення концепції забезпечення ефективної діяльності підприємств і управління нею. Вказано, що здатність підприємств протистояти зовнішнім загрозам у ринковому середовищі, котрі можуть призвести до порушень балансу в сфері безпеки, залежить від багатьох факторів, кількісних та якісних параметрів. Встановивши головні класифікаційні ознаки системоутворюючих факторів: масштаб впливу, ступінь інтенсивності, темпи впливу, сфери використання, період впливу, складність освоєння, перспективи впливу, ефективність впливу, проаналізовано і визначено вплив кожного з факторів на економічну безпеку підприємства та виявлено резерви підвищення фінансового захисту з метою управління ним. Обґрунтовано, що розробка заходів щодо зменшення їхнього впливу є запорукою успішного функціонування суб’єктів господарювання на ринку. Констатовано, що існування ефективної системи фінансової безпеки, яка забезпечить захист підприємства від загроз, є однією із найважливіших умов забезпечення стійкого зростання підприємства та формування позитивних результатів його фінансової діяльності на довгострокову перспективу.   Ключові слова Фінансова безпека, управління економічної безпеки, класифікаційні ознаки, системоутворюючі фактори, раціональне використання, платоспроможність, конкурентоспроможність, економічний потенціал.

Меланія Бонк

Трансформація фінансової звітності з точки зору теорії і практики – основні напрямки змін в XXI столітті
Журнал європейської економіки, Том 15, Номер 3, Вересень 2016, с.344-357

JEL:   M48, O16, P34

Повний текст (PDF)

Резюме Обґрунтовано, що наявна фінансова інформація, представлена в традиційній фінансовій звітності, є недостатньою для зацікавлених сторін, які працюють в умовах ринкової економіки, зосередженої на знаннях та інформації, тому фінансова звітність підлягає трансформації. Вказано, що аналіз теорії фінансової звітності та практики дає змогу виділити кілька напрямків змін, які відбуваються в даний час. Зазначено, що в процесі трансформації фінансової звітності домінує практика, яка «диктує» потребу в розширеній інформації. Уточнено, що теорія дотепер у пошуку наукового обґрунтування для практичного застосування. Констатовано, що обсяг представленої інформації був продовжений від фінансової, числової і ретроспективної інформації до нефінансової, описової та перспективної інформації, тому фінансова звітність розвивається в напрямку фінансового та ділового звітів аж до інтегрованого звіту.   Ключові слова Фінансова звітність, трансформація, напрямки змін.

Галина Артамонова

Проблеми ціноутворення на газ в Україні
Журнал європейської економіки, Том 15, Номер 3, Вересень 2016, с.358-367

JEL:   D40, D41, Q43

Повний текст (PDF)

Резюме Досліджено питання економічної обґрунтованості тарифів на енергоносії, зокрема на природний газ, як імпортний, так і власного видобування. Зроблено висновок про те, що потреби населення можуть бути повністю задоволені за рахунок українського газу, а ціни на оптових газових ринках повинні формуватися шляхом домовленостей між виробниками і покупцями при укладанні довгострокових угод. Визначено першочергові заходи з реформування газового сектору України.   Ключові слова Природний газ, ціноутворення, тарифи, європейський ринок газу, вітчизняний ринок газу, реформування енергетичного сектору.