Том 16, Номер 1, Березень 2017 »


Журнал європейскої економіки	Зміст (скачати)

Економічна теорія

Рoман ЗВАРИЧ

Конкретизація та верифікація розуміння альтерглобазіції
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 1, Березень 2017, с 3-16

JEL: F02

Повний текст (PDF)

Резюме

Зазначено, що дослідження імперативу розвитку альтерглобальної моделі присвячене аналізу економічної різноманітності глобальних дійових осіб та дослідженню процесу переосмислення соціальних змін і соціальних рухів на користь альтернативної моделі глобального суспільства. Визначено, що метою дослідження є аналіз альтерглобальних рухів, спрямованих на валоризацію економічної різноманітності для подальшого напрацювання висновків щодо втілення альтерглобальної моделі розвитку світової економіки, а об’єктом – альтернативна модель розвитку світової економіки. Оцінено конфліктні відносини альтерглобалізації та неоліберальної ідеології в аспекті ринкового саморегулювання. Встановлено вплив неоліберальної ідеології на дійових осіб, її лобіювання інтересів глобальної системи в питаннях ринкового управління й урядових інтервенцій, що позбавляє світ альтернативи загалом. Досліджено процес переосмислення соціальних змін і соціальних рухів, зокрема в питанні виклику наявним формам активності та концепціям змін, пов’язаних з великими рухами індустріального суспільства. Виявлено участь альтерглобального руху в боротьбі з офшорною релокацією, економічною нерівністю і соціальною справедливістю. Проведено аналіз валоризації економічної різноманітності як одного з визначальних значень альтерглобального руху в аспектах ідентичності, конвергенції, релевантності й альтернативності. Сформульовано висновки щодо конкретизації та верифікації розуміння альтерглобалізації.

Ключові слова

Альтерглобалізація, валоризація різноманітності, ефемерна мережа, неоліберальна модель, неурядова організація, розрив бідності, соціальний рух.

Міжнародна економіка

Віктор КОЗЮК

Глибина корекції фінансових дисбалансів в зоні євро та проблема відновлення зростання
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 1, Березень 2016, с 17-40

JEL: F32, F41, F45

Повний текст (PDF)

Резюме

Зазначено, що корекція дисбалансів в ЄВС викликала жваві дискусії з приводу оптимальної політики подолання ризику дивергенції та відновлення конкурентоспроможності. Вказано, що зосередженість на платіжному балансі вписується в рамки одночасного розв’язання проблеми зовнішньої нерівноваги, відпливу капіталів, відновлення зростання та запобігання різноспрямованості траєкторій реальних ефективних курсів. Наголошено, що подолання наслідків кризи потребує більш широкої ув’язки процесів відновлення зростання з індикаторами корекції дисбалансів. Аргументовано, що теоретично темп зростання опісля кризи повинен кореспондувати зі змінними, які засвідчують таку корекцію. На основі регресійного аналізу показано, що така гіпотеза підтверджується частково. Зауважено, що зростання швидше відновлюється там, де має місце суттєвіша корекція платіжного балансу та кредитного ринку, а корекція на ринку нерухомості не є настільки вагомою. Уточнено, що корекція реальних наявних доходів швидше деструктивно впливає на відновлення зростання. Констатовано, що це не означає, що внутрішня девальвація не повинна бути застосована як опція в процесі макроекономічного пристосування. Вказано, що вона повинна супроводжуватись розчищенням кредитного ринку. Акцентовано, що фіскальний простір має критичне значення, оскільки від нього буде залежати те, наскільки користуватиметься довірою фіскальна політика, спрямована на пом’якшення тягаря нагромаджених боргів у секторі домогосподарств. Обґрунтовано, що з точки зору макроекономічного дизайну інтеграційної зони реакція на фінансовий цикл є принципово важливим елементом макрофінансового менеджменту валютного союзу.

Ключові слова

ЄВС, фінансові дисбаланси, відновлення зростання, кредитний ринок, поточний рахунок, ринок нерухомості, реальні доходи, внутрішня девальвація.

Ірина ЗВАРИЧ

Циркулярна економіка та глобалізоване управління відходами
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 1, Березень 2016, с 41-57

JEL: Q01, Q56, Q57

Повний текст (PDF)

Резюме

Проведено аналіз адаптації циркулярної економіки відповідно до принципів 3R: скорочення (Reduce), повторне використання (Reuse) та переробка матеріалів (Recycle) – і запропоновано четвертий принцип – глобальна соціальна корпоративна відповідальність (Responsibility) – як обов’язковий при формуванні глобальних циркулярних ланцюгів створення доданої вартості. Наведено вдалі практичні приклади (стартапи) прояву та імплементації основних ідей циркулярної економіки. Констатовано, що циркулярну економіку треба розглядати на мікро-, мезо- і макрорівнях, що охоплюють виробництво, споживання та правильне використання відходів. Оцінено систему індикаторів на мезо-, макро- і мікрорівнях здійснення циркулярної економіки. Вказано, що циркулярна економіка як вектор сталого розвитку країни потребує переходу від лінійного до циркулярного типу мислення як необхідної умови. Акцентовано, що циркулярна економіка прагне відокремити економічне зростання від використання природних ресурсів та екосистем за рахунок більш ефективного використання цих ресурсів. Визначено, що це слугує рушійною силою для інновацій у сфері ресурсного, компонентного і повторного використання продукту, який є рівноцінним новим бізнес-моделям, зокрема у наданні послуг. Окреслено передумови, що роблять циркулярну економіку необхідною бізнес-моделлю, зокрема це ресурси та ціноутворення на них, зростання кількості споживачів середнього класу, «big data», зміна законодавства й управління, перехід від «угоди» до «відносин». Обґрунтовано, що перехід до циркулярної економіки означає зміни в думках і діях, а це вимагає системного підходу та впливає на те, як бізнес-моделі, управління, право, логістика, житлове будівництво, сільське господарство і т. ін. будуть організовані та структуровані. Констатовано, що циркулярна економіка є системою, в якій сировинні потоки ефективно управляються і переробляються, виконуються повністю на основі відновлюваних джерел енергії та будь-які дії при цьому не викликають негативного впливу на життя людини й екосистем у рамках формування і функціонування глобальних циркулярних ланцюгів створення доданої вартості.

Ключові слова

Циркулярна економіка, рециклізм, сталий розвиток країни, принципи 3R, система індикаторів на мезо-, макро- і мікрорівнях, екосистеми, природні ресурси, управління відходами, глобальні циркулярні ланцюги створення доданої вартості, глобальні ланцюги постачання вторинної сировини, мегарівень, глобальна соціальна корпоративна відповідальність.

Мaкроекономіка

Ганна КАРМЕЛЮК, Світлана ПЛАСКОНЬ, Галина СЕНІВ

Моделювання взаємозв’язку державного та гарантованого державою зовнішнього боргу України з дефіцитом бюджету і витратами та заощадженнями населення
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 1, Березень 2016, с 58-80

JEL: C3, C32.

Повний текст (PDF)

Резюме

Проаналізовано динаміку зовнішнього державного та гарантованого державою зовнішнього боргу України, дефіциту бюджету, витрат та заощаджень населення України в гривневому та доларовому еквіваленті з 1996 року і дотепер і побудовано їх тренди. Виділено такі періоди: 1996–2006 роки – період стабільного розвитку економіки (докризовий), що характеризується повільним зростанням боргу; 2007–2011 роки – період стрімкого зростання боргу (кризовий); 2012–2014 роки – період уповільненого приросту боргу (посткризовий); з 2015 року і дотепер – період нової економічної кризи. Розраховано прогнозні значення боргу на 2017–2021 роки. Застосовано також метод гармонійних ваг, який ґрунтується на принципі старіння інформації, згідно якого розраховані точкові прогнозні значення державного та гарантованого державою боргу та їх інтервали. Побудовано економетричні моделі залежності величини сумарного зовнішнього державного боргу від дефіциту бюджету України та навпаки. Встановлено, що збільшення дефіциту бюджету на 1% ВВП призводило до збільшення сумарного зовнішнього боргу на 41,856 млрд. грн. та 3,8762 млрд. дол. США, а збільшення боргу на 1 млрд. дол. США призводило до збільшення дефіциту державного бюджету на 0,2507% ВВП. Побудовано економетричні моделі залежності витрат та заощаджень населення від боргу в гривневому та доларовому еквівалентах. Встановлено, що зростання зовнішнього сумарного боргу держави на 1 млрд. грн. супроводжувалось зростанням витрат та заощаджень населення на 4,637 млрд. грн. Побудовано модель розподіленого лагу залежності витрат та заощаджень від боргу в гривневому еквіваленті з запізненням в один рік, згідно з якою збільшення сумарних зовнішніх запозичень у гривневому еквіваленті на 1 млрд. грн. супроводжується збільшенням витрат та заощаджень населення наступного року на 4,2848 млрд. грн. Побудовано модель розподіленого лагу залежності витрат та заощаджень від боргу в доларовому еквіваленті без зміщення, згідно з якою збільшення сумарних зовнішніх державних запозичень на 1 млрд. дол. США збільшує обсяг витрат та заощаджень на 3,6858 млрд. дол. США. Моделі, що досліджують дані показники у гривневому та доларовому еквівалентах, показують добру узгодженість коефіцієнтів зростання. Розраховано модель з інструментальними змінними, яка показує, що витрати та заощадження мають нагромаджувальний характер. Встановлено, що зростання рівня витрат та заощаджень населення у поточному році на 1 млрд. грн. приводить до зростання витрат та заощаджень населення на 1,0677 млрд. грн. у наступному році. Показано, що зростання боргу на 1 млрд. грн. приводить до зростання витрат та заощаджень населення на 0,0243 млрд. грн.

Ключові слова

Валовий зовнішній борг, державний та гарантований державою зовнішній борг України, витрати та заощадження населення, дефіцит бюджету, тренд, часовий лаг, моделі розподіленого лагу, економіко-математичне моделювання, метод інструментальних змінних, метод прогнозування за гармонійними вагами.

Ірина ГРИНЮК

Аналіз процесу переходу України на стимулююче тарифоутворення
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 1, Березень 2017, с 81-94

JEL: Q4, Q40.

Повний текст (PDF)

Резюме

Вказано, що сьогоднішня ситуація на ринку газу в Україні є досить складною. Зазначено, що проблеми адаптації вітчизняного ринку до європейських стандартів спричиняють ряд незручностей. Наголошено, що найбільшою проблемою є адаптація українського законодавства. Визнано, що існуючі підходи до тарифоутворення вже застаріли. Уточнено, що донедавна Україна використовувала систему «витрати плюс». Обґрунтовано, що існує потреба перейти на більш поширену у світі тарифну систему «вхід-вихід». Акцентовано, що державні регулюючі органи влади повинні прийняти заходи для гарантування того, що компенсаційні тарифи не будуть дискримінаційними та відображатимуть витрати. Коротко описано основні ідеї, міркування з цього приводу і проблеми, пов’язані з переходом на дану систему. Наведено основні положення чинного законодавства України й систем тарифоутворення, пропозиції щодо зміни чинного законодавства, регуляторної формули розрахунку тарифу та подано основні положення, які передбачає порядок формування тарифів на послуги розподілу природного газу на основі багаторічного стимулюючого регулювання. Показано основні результати впровадження пілотного проекту сприяння використанню європейських принципів тарифоутворення із застосуванням методології стимулюючого регулювання газорозподільчих компаній.

Ключові слова

Тарифи, система «витрати плюс», система «вхід-вихід», стимулююче регулювання.

Мікроекономіка

Алла МЕЛЬНИК, Інна ТИНСЬКА

Генезис державного підприємництва в Україні і світі: від приватизації до інтернаціоналізації
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 1, Березень 2017, с 95-118

JEL: G18, H10, H14, L1, O14.

Повний текст (PDF)

Резюме

Розглянуто феномен державного підприємництва в теоретичних розвідках відомих вчених світу. Виявлено проблему складності порівняння результатів діяльності державних підприємств у зв’язку з розбіжностями в поглядах щодо трактування їх соціально-економічної та організаційно-правової природи в різних країнах. Вказано на особливості перебігу приватизаційних процесів, починаючи з 1990-их рр. XX ст., та їх сучасні тенденції. Проаналізовано роль підприємницької держави у фінансуванні та стимулюванні інновацій. Констатовано, що нинішній стан розвитку державного підприємництва вимагає внесення суттєвих змін у державну систему управління економікою, зважаючи на його всезростаючу роль у формуванні господарських процесів. Сформульовано пропозиції щодо способів підвищення ефективності державного підприємництва як управлінського інструмента держави, виходячи із виявлених недоліків за проаналізований період.

Ключові слова

Державне підприємництво, державний сектор, модель управління державною власністю, державний капіталізм, приватизація, інноваційна активність держави, суспільна корисність.

Регіоналізація в європейському економічному просто

Станіслав Мєчніковський

Межі і ризик розвитку транспортної інфраструктури в Польщі
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 1, Березень 2017, с 119-129

JEL: R4, R40, R5.

Повний текст (PDF)

Резюме

Низький рівень інвестицій та інші помилки, допущені в процесі розвитку транспорту, призвели до ситуації, коли навіть інфраструктура найрозвиненіших транспортних галузей не відповідає європейським стандартам. Недостатня розвиненість транспортної інфраструктури в Польщі стала одним з головних бар'єрів на шляху зростання і модернізації країни. Добре розвинена транспортна інфраструктура є важливим чинником, що визначає соціально-економічний розвиток. Протягом 25 років після початку економічних перетворень в Польщі, стан транспортної інфраструктури в цій країні залишається незадовільним. Проте, з моменту вступу в Європейський Союз, розвиток транспортної інфраструктури в Польщі значно покращився. Кошти, отримані від ЄС внесли значний вклад в цей прогрес. Нинішня фінансова перспектива може стати останнім шансом для Польщі, щоб отримати фінансування ЄС для розвитку транспортної інфраструктури в такому великому масштабі. Тому, особливо важливо, щоб виділені кошти були повністю абсорбовані. Для того щоб це відбулося, бенефіціари проекту повинні мати можливість отримати кошти для своїх власних внесків. Збільшення прибутковості облігацій, пов'язаних з зниження рейтингу, ослаблення банків або перехід коштів від інвестицій до споживання може послабити здатність Польщі до того, щоб скористатися можливостями, що випливають з фондів ЄС.

Ключові слова

Інвестиції, транспортний, інфраструктура, облігації, фінансування, реформа, регіональний, ризики, бюджет.

Любомир СОЗАНСЬКИЙ

Групування регіонів України з рівнем економічної активності промисловості
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 1, Березень 2017, с 130-142

JEL: L1, L52.

Повний текст (PDF)

Резюме

Проведено групування регіонів України за значенням інтегральних індексів економічної активності їх промисловості. Відповідно до визначеної градації, для переважної більшості областей (20-ти у 2015 р. проти 23-х у 2014 р.) характерним був низький рівень економічної активності, спричинений від’ємними значеннями фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування. Зроблено висновок, що однією з причин збитковості вітчизняної промисловості є надмірний обсяг інших (не пов’язаних із основною діяльністю) витрат. Для детальнішого вивчення цієї ситуації необхідною є деталізація цих витрат у фінансовій звітності підприємств. Для підвищення економічної активності промисловості регіонів, запропоновано створення навчально-науково-виробничих центрів галузевого і регіонального спрямування. Метою функціонування таких центрів є підвищення рівня кваліфікації працівників та інноваційної складової технологічного розвитку галузей та регіональних економік відповідно до потреб ринку, що сприятиме зростанню обсягу високотехнологічної продукції та у підсумку – позитивній динаміці економічного потенціалу (активів) і фінансових результатів промисловості регіонів.

Ключові слова

Інтегральна оцінка, економічна активність, промисловість регіонів України, темп приросту фінансового результату до оподаткування.