Том 16, Номер 2, Червень 2017 »


Журнал європейскої економіки	Зміст (скачати)

Мaкроекономіка

Мілтіадіс СТАБУЛІС

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ГЕНДЕРНОГО РОЗРИВУ В ОПЛАТІ ПРАЦІ. ПРИКЛАД ГРЕЦІЇ
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 2, Червень 2017, с 147-166

JEL: R23, J3, Z.

Повний текст (PDF)

Резюме

Зазначено, що гендерний розрив в оплаті праці – це соціально-економічний феномен, європейське і світове явище, що негативно впливає на єдність солідарної економіки, її цілісність та формування. Вказано, що ідентифікація гендерного розриву в оплаті праці й намагання його усунути на національному рівні розпочались у 1970 р. Наголошено, що хоч це питання ще потребує вивчення, пріоритетність його вирішення є очевидною і йому приділяється основна увага в європейських країнах. Аналіз та зіставлення цього багатофакторного явища необхідно здійснювати на основі комплексного підходу. Обґрунтовано, що жінки можуть сприяти зростанню рівня зайнятості й соціально-економічного розвитку, вдосконалюючи свої професійні навики і підвищуючи свою кваліфікацію, але їхні професійні навички дуже часто недооцінені розміром оплати та ієрархією на ринку праці. Розглянуто ці питання на прикладі Греції та проведено оцінку факторів, що спричиняють гендерний розрив в оплаті праці й проаналізовано явище «скляної стелі». Оцінку доходів проведено за допомогою аналізу статистичних даних за 2010 р., отриманих з грецького статистичного відомства ELSTAT. Отримано узагальнену квантильну регресію і проведено декомпозитний аналіз з допомогою методу декомпозиції Оаксака–Бліндера. На основі результатів дослідження встановлено, що розрив в оплаті праці переважно утворюється через гендерну дискримінацію (чоловіки і жінки з однаковими професійними характеристиками отримують різну оплату, а іноді жінки отримують значно нижчу оплату). Аргументовано, що застосований підхід окреслив явище «скляної стелі», яке належить до особистісних характеристик індивідів.

Ключові слова

SSE, гендерний розрив в оплаті праці, метод Оаксака–Бліндера, явище «скляної стелі», соціально-економічна ре-еволюція.

Ольга САЗОНЕЦЬ, Зоряна ВАЛІУЛЛІНА

АЕРОКОСМІЧНІ ГАЛУЗІ В СИСТЕМІ СВІТОВОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 2, Червень 2017, с 169-192

JEL: D74, D78, E22, E23, L80, L93, F02, O32, O33, O38.

Повний текст (PDF)

Резюме

Виділено два науково-методичних підходи до дослідження військової економіки: як складової військової справи, що забезпечує оборонний (військовий) потенціал держави, та як науки, яка вивчає закономірності економічного забезпечення військової справи в державі (оборони, будівництва, утримання збройних сил і т. ін.). Зазначено, що конкуренція на світовому ринку озброєнь відбувається переважно між США, Росією, Німеччиною, Китаєм та Францією, на частку яких припадало 74% експорту військової продукції. У рамках дослідження військової економіки виділено галузі з виробництва літаків-винищувачів і продукції для космічної сфери. Показано переваги літаків винищувачів п’ятого покоління США F-22, F-22 та F-35 Lightning II (проект фінансують США разом з Італією, Нідерландами, Австралією, Канадою, Туреччиною, Норвегією і Данією) перед російсько-індійським проектом Т-50 та китайськими Chengdu J-20 і J-31. Зроблено оцінку, що країни-лідери спроможні до 2030 р. побудувати літаки-винищувачі шостого покоління. Висловлено думку, що геополітична позиція України та особливо агресія й анексія Криму Росією роблять пріоритетним відновлення бойової спроможності військової авіації України і нарощування рівня її боєздатності. Наголошено, що для цього треба системно та достатньо швидко замінити радянсько-російську авіаційну техніку на американську. Можливими шляхами оснащення ЗСУ новими літаками-винищувачами визначено такі: розробка і виробництво їх у кооперації з іншими країнами або організація ліцензійного виробництва, імпорт, оренда або лізинг сучасних бойових літаків іноземного виробництва. З огляду на те, що Україна входить до клубу космічних держав, а через брак фінансування вона нині не спроможна на рівних конкурувати у виробництві аерокосмічної техніки, запропоновано переорієнтувати економічну політику країни на інтеграцію в євроатлантичну космічну галузь. Вказано, що для цього мають бути завантажені потужності Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» та конструкторського бюро «Південне». Рекомендовано розвинути співробітництво України у виробництві ракет-носіїв «Зеніт» для проектів «Морський старт» і «Наземний старт» та співпрацю з американськими (Orbital ATK – РН «Антарес») і європейськими (AVIO, Італія – РН «Вега») компаніями, реалізувати амбітний українсько-бразильський проект «Циклон-4». Уточнено, що партнерам Україна може запропонувати співпрацю у продовження розробки багатофункціонального ракетного оперативно-тактичного комплексу «Сапсан».

Ключові слова

Військова продукція, авіабудування, космічна галузь, розвиток, світовий ринок.

Міжнародна економіка

Віталіна КУРИЛЯК, Богдан ЛІТОВЧЕНКО

ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ У ГЛОБАЛЬНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 2, Червень 2017, с 193-206

JEL: L29, М14, О15.

Повний текст (PDF)

Резюме

Розвинуто поняття організації як органістичної системи з огляду на виклики креативної економіки. Обґрунтовано, що у майбутньому ідеальна креативна організація з високим рівнем інформатизації представлятиме собою певний симбіоз органічної і анархічної культури. Визнано, що з виникненням віртуальних організацій традиційні елементи організаційної культури втрачають своє значення, а інформаційні технології створюють можливості для спілкування та взаємодії незалежно від відстані і кордонів. Вказано, що основу функціонування віртуальних організацій становить їх адаптивність та трансферабельність. Виокремлено основні вимоги креативної економіки до менеджменту організації: проактивність, стратегічне бачення, інноваційність, ініціація ризику, моделювання, експеримент та винахідливість, підтримка координації діяльності незалежних структурних підрозділів. Запропоновано модель типів організацій, яка має відображати їхню органістичну природу, стратегічне бачення і ставлення до ризику. Виокремлено основні бар’єри, які обмежують здатність організації до креативності: відсутність інноваційної організаційної культури та брак професійних ризик-менеджерів і аналітиків. Зазначено, що ці риси ще не стали органічно притаманними креативним організаціям, що потребує розробки відповідних моделей бізнесової культури.

Ключові слова

Креативна економіка, органістична система, організаційна культура, креативна організація, віртуальна організація, комплексність організації, цілісність організації, органічна культура.

Ринок фінансово-банківських послуг

Руслана РУСЬКА

ОЦІНЮВАННЯ ПОЗИЦІЙ КРЕДИТНИХ СПІЛОК НА СВІТОВОМУ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 2, Червень 2016, с 207-223

JEL: C40, С80, Е44, F37, O50.

Повний текст (PDF)

Резюме

Зазначено, що більше двадцяти років на фінансовому ринку України функціонують кредитні спілки, але до сьогоднішнього дня побутує думка про їх недоцільність. Наголошено, що недосконалість системи управління кредитними спілками в нашій країні часто призводить до спотворених форм діяльності. Досліджено унікальність кредитних спілок світу та основні принципи їх діяльності, що обумовили необхідність нового підходу до оцінювання позицій кредитних спілок на світовому ринку фінансових послуг. Завдяки аналізу проникнення на різних континентах світу виявлено, що кредитні спілки охоплюють суттєву частку фінансового ринку. На основі кластерного аналізу визначено, що в один кластер потрапляють країни, в яких кредитні спілки функціонують однаково. В результаті дослідження систем керування регуляторами кредитними спілками в різних країнах світу констатовано, що дані системи скоріше є «ex» / «post» індикаторами наявних проблем у кредитних спілках. Самі ж відносини між регуляторами і кредитними спілками визначено як інтертипні. Проаналізовано методику «Three Bucket Approach» для кредитних спілок, зокрема розглянуто теоретичну постановку даної методики формування резерву за позиками та здійснено практичну її реалізацію.

Ключові слова

Фінансова система, кредитні спілки, кластерний аналіз, багатовимірні адаптивні сплайни, проникнення, системи керування, модель, методика «Three Bucket Approach», позики, резерви.

Міжнародні економічні відносини європейських країн

Світлана ВОВК

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТНК
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 2, Червень 2017, с 224-240

JEL: O30, O32.

Повний текст (PDF)

Резюме

Розглянуто основні етапи розвитку інтернаціоналізації інноваційної діяльності транснаціональними компаніями. Узагальнено підходи до форм інтернаціоналізації інноваційної діяльності. Інтернаціоналізацію науково-дослідних та дослідницько-конструкторських робіт проаналізовано на основі визначення ролей дочірніх підприємств у загальній структурі (мережі) транснаціональних компаній. Досліджено еволюцію інноваційних процесів у контексті типів поведінки й ролі дочірніх підприємств як всередині мережі транснаціональної компанії, так і в середовищі приймаючої країни. Проаналізовано основні типи зв’язків як на локальному, так і на глобальному рівні в контексті наукової та технічної кооперації. Особливу роль відведено дочірнім підприємствам транснаціональних компаній з глобальною роллю у сфері науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт. Визначено вплив інтернаціоналізації інноваційної діяльності транснаціональних компаній на приймаючі країни. Визначено основні тенденції «переливу» знань у глобальному просторі та роль зв’язків між структурними одиницями транснаціональних компаній з контрагентами приймаючих країн.

Ключові слова

Інтернаціоналізація, інновація, інноваційна система, глобальні технічні зв’язки, глобальні наукові зв’язки, локальні наукові зв’язки, локальні технічні зв’язки, інноваційний потенціал, поглинаюча здатність.

Галина ЗАЯЧКОВСЬКА

МОНІТОРИНГ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СФЕРІ ТУРИЗМУ

Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 2, Червень 2017, с 241-255

JEL: F02

Повний текст (PDF)

Резюме

Проаналізовано основні показники та визначено проблеми розвитку туризму в Україні. Встановлено, що туристична індустрія України розвивається темпами, нижчими за середньосвітові, що зумовлено насамперед анексією АР Крим та військовою агресією Росії на сході країни, низькою ефективністю державного управління галуззю і невисоким рівнем державних витрат у сфері туризму. Визначено основні напрямки співробітництва країни з державами-членами ЄС відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у частині «Туризм», які стосуються обміну інформацією, сталого розвитку туризму, просування та розвитку туристичних продуктів і ринків, навчання спеціалістів й ін. Визначено першочергові завдання Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію у сфері туризму на 2014–2017 рр.: внесення змін до Закону України «Про туризм», розробка проекту Стратегії розвитку туризму та курортів до 2025 року, гармонізація національних стандартів зі стандартами Міжнародної організації стандартизації. Проведено моніторинг реалізації заходів щодо інтеграції України у туристичний простір ЄС протягом 2014–2017 рр. за такими напрямками: законодавство, розробка стратегії розвитку туризму та курортів, ліцензування, стандартизація і сертифікація, лібералізація візового режиму, співробітництво у сфері туризму. Наголошено, що одними з основних завдань у напрямку євроінтеграції країни у сфері туризму мають бути розробка нормативно-правових актів щодо залучення іноземних інвестицій, покращення фінансування з боку держави, гармонізація кваліфікаційних вимог та стандартів вищої освіти для підготовки фахівців у сфері туризму.

Ключові слова

Візова лібералізація, євроінтеграція України у сфері туризму, законодавство у сфері туризму, ліцензування, міжнародні туристичні прибуття, стандартизація, сертифікація, співробітництво у сфері туризму, стратегія розвитку туризму та курортів в Україні, фінансування сфери туризму.

Регіоналізація в європейському економічному просторі

Алла МЕЛЬНИК

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО У РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ВИБОРУ МЕТОДИКИ АНАЛІЗУ ТА ЕМПІРИЧНИХ РОЗВІДОК
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 2, Червень 2017, с 256-266

JEL: R11.

Повний текст (PDF)

Резюме