Себяст’ян Страшек,Тадей Кельц

Технологічний сектор США – інвестиційна бульбашка?
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 4, Грудень 2017, с.397-413

 Резюме

Євгенія Маркова,Тетяна Шестаковська

Особливості розвитку аграрного сектору економіки України в умовах євроінтеграції
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 4, Грудень 2017, с.414-425

JEL:   О 52, Q 18.

Повний текст (PDF)

Резюме В статті обґрунтовано особливості розвитку аграрного сектору економіки в контексті інтеграції ЄС, що підтверджують факт того, що сучасне глобальне суспільство переживає трансформаційні процеси, участь в яких повинна брати і бере Україна. Визначено, що вітчизняна аграрна наука повинна сприяти раціональнішому землевикористанню, створювати за допомогою новітніх інформаційних технологій основи для збільшення асортименту сертифікованої згідно правил ЄС сільськогосподарської продукції. Дослідження позитивного досвіду країн ЄС по використанню сировини енергетичних сільськогосподарських ресурсів та усвідомлення об’єктивної необхідності пошуку альтернативних видів палива і енергії для України, дало підґрунтя для ствердження необхідності розвитку біоенергетичної галузі, в свою чергу, це дозволить ввести екологічну ідеологію в сфері виробництва та використання біоенергії. Визначено методологічні підходи, отримані теоретичні висновки, які можна використати в процесі розробки стратегії розвитку сільського господарства України в умовах європейського вибору при одночасному збереженні власної ідентичності.   Ключові слова аграрний сектор, агронаука, агроекологія, біоенергія, евроінтеграція, екологічно чиста продукція, експорт, соціо-еколого-економічна політика.

Красімір Марінов

Ціноутворюючі практики при введенні нових продуктів на ринок: дані з Болгарії
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 4, Грудень 2017, с.426-435

JEL:   M31.

Повний текст (PDF)

Резюме В даній статті встановлено визначення ціноутворюючих практик, що застосовуються в болгарських фірмах. Згідно опублікованих до цього моменту досліджень, ціноутворення, в тому числі, нові продукти при їх введенні на ринок, є одним із найскладніших рішень в фірмі. При визначенні вартості нового продукту фірми дотримуються трьох ціноутворюючих практик: - ціноутворення на основі цінності для споживача; - ціноутворення на основі конкурентності; - ціноутворення на основі витрат. Згідно результатів проведеного емпіричного дослідження серед болгарських фірм було виявлено той факт, що найпоширенішим фактором в ціноутворенні матеріальних продуктів є ціни конкурентних товарів, а при послугах – співвідношення між ціною та параметрами продукту.   Ключові слова введення нового продукту; ціноутворюючі практики; ціноутворення на сонові цінності; ціноутворення на основі конкуренції; ціноутворення на основі витрат.

Вавжинєц Рудольф, Софія Пазізіна

Напрями співробітництва польських воєводств і великих міст з країнами світу та Україною
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 4, Грудень 2017, с.436-453

JEL:   F 55, R 11, R 58

Повний текст (PDF)

Резюме На сьогоднішній день зовнішня політика вже не є завданням лише національних урядів, а зростає роль формування міжнародних відносин на рівні регіонів і міст. Для цих територіальних одиниць це є способом формування конкурентної позиції у глобалізованому світі. Метою статті є порівняння напрямів міжнародних відносин польських воєводств і міст-центрів воєводств, з врахуванням ролі, яку відіграють в цих відносинах області і міста України. Розглянуто відмінності в напрямах міжнародної діяльності регіонів і їх центрів, динаміку цього явища в часі, а також зроблено висновки щодо залучення територіальних одиниць в міжнародне співробітництво. Двосторонні відносини з містами і партнерськими регіонами є лише початком мережевої інтеграції, яку протягом багатьох років підтримують структури Європейського Союзу, спочатку через сприяння Єврорегіонів, а в останньому десятилітті – через утворення Європейських угрупувань з територіального співробітництва. Власне участь регіонів та міст у міжнародному співробітництві може суттєво вплинути на формування сильної конкурентної позиції на територіальному ринку.   Ключові слова економічна географія, партнерські міста і регіони, міжнародні відносини, міжорганізаційне співробітництво, територіальна міжнародна співпраця

Марія Бирка

Інноваційна активність промисловості у регіонах України
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 4, Грудень 2017, с.454-463

JEL:   L52, O31

Повний текст (PDF)

Резюме Проведено оцінку стану промисловості у розрізі регіонів України за рівнем їх інноваційної активності упродовж 2011-2015 років. За результатами аналізу ключових показників інноваційної активності суб’єктів промислової діяльності (частка підприємств, що впроваджували інновації у загальній кількості промислових підприємств; частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції; частка витрат на інновації в загальному обсязі капітальних інвестицій) визначено, що для більшості областей характерним був низький рівень інноваційної активності. Окрім цього, спостерігалося скорочення групи середнього рівня інноваційної активності (7 областей у 2015 році проти 12-ти у 2013 році), що свідчить про затримку інноваційного розвитку регіонів та відсутність позитивної динаміки. Відповідно до значень інтегрального індексу інноваційної активності промисловості побудовано рейтинг регіонів України, а також запропоновано комплекс заходів, спрямованих на активізацію інноваційної діяльності в умовах глобалізації.   Ключові слова інноваційна активність, інтегральна оцінка, промисловість регіонів України

Борис Соболєв

Пострадянські корені міжнародних фінансових проблем Українию
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 4, Грудень 2017, с.464-479

JEL:   F 33, F 34

Повний текст (PDF)

Резюме Україна успадкувала від СРСР цілий ряд міжнародних фінансових проблем. Паризький та Лондонський клуби кредиторів змусили Україну вступити у Бретон-Вудські установи. Зрештою, 25 років співпраці та 6 різних програм з МВФ та Світовим банком не дали очікуваного ефекту. Автор доклав певних зусиль для дослідження основних причин такої ситуації.   Ключові слова суверенна боргова криза СРСР, Лондонський та Паризький клуб кредиторів, солідарна відповідальність, зовнішній тиск на процес реформ

Олександр Петрик

Програми МВФ: досвід окремих країн та перспективи для України.
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 4, Грудень 2017, с.480-503

JEL: F3, F30.

Повний текст (PDF)

Резюме МВФ є провідною інституцією що підтримує глобальну економічну та фінансову стабільність. На відміну від решти інших міжнародних фінансових інституцій Фонд не є просто кредитною установою. МВФ утримує пул валют країн-членів і певну кількість власних міжнародних резервів та використовує ці кошти для надання кредиту своїм членам, які зіткнулися з економічними та фінансовими труднощами або очікують їх незабаром. Внесок кожного члена є квотою, яка базується на відносній позиції країни у світовій економіці, зокрема ВВП, торгівлі, потоках капіталу в цю країну та її міжнародних резервах. Загальний пул квот доповнюється Ресурсним Рахунком, який є важливим доповненням до пулу квот у випадку виключно високих потреб країн-членів у ресурсах Фонду. Кредитні інструменти Фонду еволюціонували разом із розвитком світової фінансової системи. І цей процес модернізації прискорився після фінансової кризи 2008 року. Це було відповіддю на зростання потреб у ресурсах країн-членів і відповідно підсилення безпеки цих ресурсів. Разом із модифікацією існуючих програм кредитування Stand-By Arrangements (SBA) та Розширеного кредитування (EFF) були запроваджені нові програми кредитування (FCL, PLL, RFI). МВФ також надавав кредити групі бідних країн на пільгових умовах і, зокрема, під нульову відсоткову ставку. Це кредитування допомагало вийти на стійке економічне зростання та обмежити бідність у цих країнах.   Ключові слова Україна та МВФ, кредитна програма МВФ, реформа квот МВФ, структурні реформи, політика МВФ, стабілізаційна програма Стенд-бай (Stand-by), програма розширеного кредитування (EFF), пенсійна реформа, стабілізаційні програми МВФ: Уругвай, Румунія, Ірландія.

Аліна Бохан

Транспарентність ринкової статусності екологічної дипломатії
Журнал європейської економіки, Том 16, Номер 4, Грудень 2017, с.504-519

JEL: E61, F20, F42, Q28.

Повний текст (PDF)

Резюме НВ статі розглянуто актуальні питання формування ринкової статусності екологічної дипломатії в контексті виявлення ознак її транспарентності в сфері міжнародних економічних відносин, розвитку комунікативної мобільності та інтерактивного діалогу, інформаційної безпеки і глобального партнерства між країнами. Інтернаціональний аспект транспарентності може бути представлено в модуляції різних інтересів країн, інтеграційних об’єднань, міжнародних інституцій, неурядових організацій, корпорацій, бізнесу, громадських рухів. Міжнародна співпраця вимагає нових ініціатив, взаєморозуміння, консолідації та задіяння сил дипломатії екологічного сприяння. Специфіка інформаційного забезпечення дипломатії передбачає утвердження імперативів безпековості, екологічності, превентивності й прогностики у застосуванні конвергентних технологій. Проведення комплексного аналізу щодо відкритості, інтенсивності й спроможності агентів екологічної дипломатії до публічності, обумовлено новими тенденціями та контртенденціями в потоках інформаційних масивів та імітаційних впливів. Доведено, що сучасний контент екологічної дипломатії набуває апробації на ринку, міжнародного визнання й суспільної підтримки.   Ключові слова екологічна дипломатія, транспарентність, інформаційна безпека, міжнародні економічні відносини, комунікативна активність, ринкова статусність, «м’яка сила», глобальне партнерство, прогрес.