Лукаш АРЕНДТ, Артур ГАЙДОС

Зміщення професій зайнятості Польщі до 2022 року відносно поляризації ринку праці
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 1, Березень 2018, с 3-19

JEL: J21, J24.

Повний текст (PDF)

Резюме Основну увагу приділено змінам у структурі професій зайнятості в Польщі. Детально висвітлено причини цих зміщень від технічних змін та модернізації освіти до інституційних реформ і розглянуто гіпотезу поляризації ринку праці. Проаналізовано майбутній попит на робочу силу на основі прогнозування зайнятості професійних груп та їх кваліфікації до 2022 р. Подано коментарі щодо нових викликів і можливих напружень, які можуть спостерігатися в деяких сегментах ринку праці Польщі через невідповідність між попитом на кваліфікацію й пропозицією. Ключові слова

Роман ЗВАРИЧ

Детермінанти економічного зростання країн, що розвиваються
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 1, Березень 2018, с.20-35

JEL:   F63.

Повний текст (PDF)

Резюме Зазначено, що дослідження детермінант економічного зростання країн, які розвиваються, присвячене оцінці перспектив розвитку даної групи та її конвергенції з розвиненими країнами. Вказано, що мета полягає у встановленні детермінант економічного зростання країн, які розвиваються, для подальшого напрацювання висновків щодо їх розвитку і конвергенції з розвиненими країнами. Окреслено, що об’єктом дослідження є економічний розвиток країн, які розвиваються. Досліджено концепцію розвитку в розрізі двох загальних підходів, оцінено її критичні зауваження та виявлено історичні зв’язки між індустріалізацією й економічним зростанням. Встановлено зв’язок між темпами зростання населення країн, що розвиваються, та їх відхиленням у доходах на душу населення і часткою у світовому ВВП. Визначено місце країн, що розвиваються, у світовому промисловому виробництві й експорті та виявлено вплив індустріалізації на міжнародну торгівлю й інвестиції. Досліджено ступінь залучення людського і фізичного капіталу у виробництво природних ресурсів та створення доданої вартості. Проаналізовано світовий рівень реальної заробітної плати і визначено ступінь його сприяння у досягненні високих кінцевих результатів праці. Оцінено рівень інфляції та його вплив на прибутковість інвестиційних проектів і конкурентоспроможність країн. Сформульовано висновки щодо розвитку країн, які розвиваються, та окреслено перспективи їх конвергенції з розвиненими країнами. Ключові слова ВВП на душу населення, економічне зростання, економічний розвиток, країни, що розвиваються, прямі іноземні інвестиції, розвинені країни, створена додана вартість.

Максим ЖИВКО

Нова економіка: синергія інформатизації та глобального громадянського суспільства
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 1, Березень 2018, с. 36-58

JEL:   I20; I23; I26; L31; N10; N30; Y9.

Повний текст (PDF)

Резюме Досліджено взаємозв’язок між новою економікою та громадянським суспільством як особливим інститутом, який впливає на структурні трансформації європейської цивілізації, оскільки дана модель у своїй структурі використовує інновації, науковий і технологічний потенціал, що є прискореним двигуном соціально-економічного розвитку, а необхідність стимулювання – головним пріоритетом політики багатьох розвинутих країн. Вказано, що метою дослідження є розроблення конкретної методології вивчення взаємодії між новою економікою («new economy») та громадянським суспільством у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, переважно пов’язаних з інформаційним розвитком. Зазначено, що об’єктом дослідження є людський капітал – першочергова суспільна цінність, його збереження та подальший розвиток потребують, збільшення інвестицій на науку з боку всіх соціальних суб’єктів. Наголошено, що найважливішим завданням урядів має бути створення на всіх рівнях суспільної структури максимально сприятливих умов для фінансування в сферу виробництва і трансферу знань. Розвинено ліберальну модель розвитку громадянського суспільства як модель «мінімального втручання». Проведено аналіз основних факторів розвитку нової економіки у структурі європейської цивілізації та сформульовано висновки.   Ключові слова Нова економіка, громадянське суспільство, європейська цивілізація, цифрова економіка, інновації, науковий потенціал, технологічний потенціал, людський капітал, інклюзивний розвиток, соціальний капітал.

Максим КУРИЛЯК

Розвиток ЄС як «policy-making state» при посиленні федеральної форми наддержавного устрою
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 1, Березень 2018, с.59-79

JEL:  F00; F01; F02; F015;

Повний текст (PDF)

Резюме Виокремлено тенденції розвитку Європейського Союзу як об’єднання національних держав наддержавного типу. Проаналізовано особливості унітарної та федеративної форм державного устрою країн-членів ЄС і з’ясовано, що для процесу їхнього розвитку характерне взаємопроникнення. Вказано, що це виражається в унітарних державах у розширенні суверенних прав регіонів, особливо окремих, а у федеральних країнах – в їх звуженні. Зазначимо, що вихідним положенням концепції автора є теза, що Європейський Союз в умовах глобалізації сформувався до рівня наддержави з переважно регуляторними функціями (policy-makingstate). Наголошено, що його розвиток відбувається по висхідній у напрямі наддержави федеративного типу, в якій країни-члени матимуть статус залежно від досягнення рівня соціально-економічного розвитку та додаткових умов, що визначатимуть лідери. Акцентовано, що обов’язковими умовами членства в Європейському Союзі мають бути громадянство: вільний рух товарів, робочої сили і капіталу; спільна зовнішня й безпекова політика; імплементація законів ЄС. Уточнено, що країни європейського ядра повинні підписати договір про федерацію та європейську конституцію; бути членами Європейського валютного союзу і Шенгенської зони. Зауважимо, що для країн інших швидкостей поза ЄС ставляться умови, послідовне виконання яких наближує їх до членства. До них варто зарахувати: асоційоване членство з ЄС; надання статусу країни-кандидата у члени ЄС; включення до процесу імплементації Маастрихтських критеріїв; можливість членства у Шенгенській зоні та єврозоні.   Ключові слова Брекзит; державний устрій; європейське ядро; Європейський Союз; наддержава; регуляторна держава.

Віктор КОЗЮК

Фінансові дисбаланси та макропруденційне регулювання в країнах Центрально-Східної Європи: проактивність vs (чи) захисна реакція
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 1, Березень 2018, с.80-97

JEL:   Е02, Н3.

Повний текст (PDF)

Резюме Досліджено, чи є досвід фінансових дисбалансів драйвером запровадження інструментів макропруденційної політики. Обґрунтовано, що вони дають змогу послабити конфлікт між ціновою, курсовою та фінансовою стабільністю. Вказано, що досвід країн ЦСЄ показує більш складну картину. Зазначено, що країни ЦСЄ виявили структурно зумовлену вразливість до нагромадження фінансових дисбалансів. Встановлено, що масштаби корекції дисбалансів в окремих випадках були дуже значними. Наголошено, що емпіричний аналіз не вказує на те, що досвід дисбалансів виявився фактором більш інтенсивного застосування макропруденційних інструментів. Констатовано, що результати регресійного аналізу 18 країн ЦСЄ дають підстави стверджувати, що ці країни можна поділити на ті, в яких макропруденційна політика є продовженням активного структурного реформування, і ті, в яких вона стає захисною реакцією на виклики, пов’язані із загальною структурною слабкістю. Ключові слова Країни ЦСЄ, макропруденційна політика, фінансові дисбаланси, проактивність. .

Євген САВЕЛЬЄВ, Віталіна КУРИЛЯК, Ігор ЛІЩИНСЬКИЙ, Марія ЛИЗУН

Україна в глобальних процесах посилення інтеграції електричного транспорту в систему громадських перевезень
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 1, Березень 2018, с.98-109

JEL:   R41, R42, R49.

Повний текст (PDF)

Резюме Досліджено передумови електрифікації громадського транспорту і необхідність зменшення викидів СО2 у транспортній сфері. Встановлено, що електрика є універсальним енергоносієм, який може допомогти у диверсифікації первинних джерел енергії для транспорту та підвищить безпеку енергопостачання. Визначено позитивні соціально-економічні ефекти від використання електрики у транспортній сфері. Виокремлено конкурентні переваги використання електротранспорту в системі громадських перевезень. Вивчено світовий досвід електрифікації пасажирських перевезень. Зазначено, що важливою рушійною силою створення і розвитку ринку стала державна підтримка, яка здійснювалася органами влади у вигляді прийняття відповідних законодавчих норм та реалізації різних ініціатив як на національному, так і на регіональному рівні. Розглянуто етапізацію процесів розвитку законодавчої бази для підтримки ринків екологічно чистих видів транспорту в світовій економіці. Проаналізовано сучасний стан розвитку громадського електричного транспорту в Україні. Сформовано систему заходів щодо реформування громадського електротранспорту України.   Ключові слова Електричний транспорт, громадські перевезення, енергоспоживання, електрика, транспорт, система пасажирських перевезень, інфраструктура.

Тетяна СІТАШ

Біржові індекси як індикатори активності фондового ринку
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 1, Березень 2018, с.110-125

JEL:  G1.G1.

Повний текст (PDF)

Резюме Досліджено біржові індекси як індикатори активності фондового ринку. Доведено, що фондовий ринок є одним із найпривабливіших інструментів для інвестування. Акцентовано, що відкритий фондовий ринок у країні, який характеризується стабільною і сильною економікою, сприяє залученню іноземних інвесторів. Зазначено, що індикатори українського біржового ринку акцій, серед яких капіталізація та фондовий індекс ПФТС (Першої фондової торгової системи), через неадекватність курсових цін до реального стану підприємств-емітентів і економіки держави не можна визначати як репрезентативні, особливо при зіставленні із зарубіжними ринками. Окреслено, що розвиток вітчизняного фондового ринку стримується недосконалістю законодавчо-нормативного регулювання діяльності учасників ринку, неоптимальністю інфраструктури ринку та відсутністю цілісної, повноцінно функціонуючої національної депозитарної системи. Запропоновано впровадження нового фондового індексу, що описуватиме стан ділової активності окремого сектору ринку, виступатиме орієнтиром для формування й оптимізації інвестиційної стратегії інвесторів і сприятиме прозорості ринку цінних паперів України. Ключові слова Біржові індекси, фондовий ринок, цінні папери, трейдер.

Олександр ШАРОВ

Глобальна криптовалюта як перспектива світової валютної системи
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 1, Березень 2018, с.126-138

JEL:   Е40, 42, 58.

Повний текст (PDF)

Резюме Вказано, що криптовалюта – явище сучасної платіжної системи, але досі не зрозуміло, чи вона є новим типом валюти взагалі. Зазначено, що багато експертів стверджують, що це всього лише фінансова піраміда, але таке твердження не пояснює природу криптовалюти. Обґрунтовано, що, з технічної точки зору, криптовалюта – це лише ланцюжок даних, в якому перша ланка містить інформацію про її походження («майнінг»), а всі наступні – про перехід від одного власника до іншого. Наголошено, що за своєю економічною сутністю криптовалюта – це «переказний вексель», який супроводжується рядом «переказних написів» – «схвалень», хоча банкноти – це також простий банківський вексель. Констатовано, що за умови виконання деяких конкретних вимог криптовалюта може стати новою глобальною валютою.   Ключові слова Біткойн, криптовалюта, дестафізація, електронні гроші, світова валюта.

Олександр ПУШКАР, Юлія КУРБАТОВА

Формування моделі сприйняття рекламного мультимедійного продукту на підставі конвергенції підходів FACE-TO-FACE І SCREEN-TO-SCREEN.
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 1, Березень 2018, с.139-151

JEL:   А13, С80, С88.

Повний текст (PDF)

Резюме Розглянуто підхід до розробки рекламного мультимедійного продукту для просування або продажу товарів або послуг. Рекламний продукт визначено як рекламний ролик, інтерактивний рекламний ролик, 3-D рекламу, віртуальну і доповнену реальність, інтернет-магазин. На підставі методу аналогій представлено схему процесу сприйняття рекламного мультимедійного продукту користувачем. Обґрунтовано використання гібридного підходу customer development для доопрацювання мультимедійного продукту та врахування віртуальних цінностей користувачів. Розроблено сценарії розвитку мультимедійного продукту залежно від результатів досягнення планових цілей. Запропоновано послідовність розробки мультимедійного продукту на підставі конвергенції підходів face-to-face і screen-to-screen.   Ключові слова Мультимедійний продукт, сприйняття, віртуальні цінності, face-to-face, screen-to-screen.