Валерій ГЕЄЦЬ

Інституційна обумовленість ендогенізації економічного розвитку
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 2, Червень 2018, с.155-166.

JEL: O43.

Повний текст (PDF)

Резюме Наприкінці ХХ ст. у країнах колишнього соціалістичного табору здійснювалися капіталістичного характеру реформи фундаментального змісту щодо засад забезпечення права на свободу, в тому числі економічну, що реалізується згідно з наявністю та захистом прав на приватну власність. Цей вибір був здійснений тому, що було фундаментальне бажання подолати залежність від керівної ролі політичного "суверена", який, власне, і забезпечував отримання "ренти" шляхом реалізації централізованої системи управління на планово-розподільчій основі, обмежуючи бажання отримати свободи шляхом надання можливостей для самореалізації. На зміну ідеології політичного "суверена" мали прийти на засадах ідеології лібералізму, нові способи координації людської діяльності. На початкових етапах реформ проблеми інституціалізації діяльності і держави, і бізнесу залишалися поза увагою, оскільки свобода – це було "понад усе". Капіталізм, що розвивається безконтрольно і без обмежень, керується єдиним критерієм – приватним інтересом найсильніших і залишається ворожим будь-якій формі суспільного інтересу більшості. Разом з тим, розвиток соціальних інститутів вимагає формування інституційного простору для реалізації громадянських ініціатив і захищеності свобод від проявів влади та слабо контрольованого монопольно організованого бізнесу в обмеженні громадянської активності. Для цього у процес розвитку суспільства з боку держави мають закладатися довгострокові соціальні механізми не тільки з метою закріплення нового духу капіталізації і подальшого зростання економіки, але й розвитку через соціальні механізми соціального простору, який не розхитуватиме, а стабілізуватиме суспільство на засадах суспільних цінностей.   Ключові слова Держава, приватні інститути, капіталізм, ліберальні реформи, соціальні інститути, соціальний простір.

Петер МІХОК

Заходи «на безпечній території», що передують процедурі оцінки транскордонного впливу в ядерній галузі: потенційні наслідки для країн Вишеградської четвірки та України
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 2, Червень 2018, с.167-184.

JEL:  P48, K32, O19, Q32, O44.

Повний текст (PDF)

Резюме Зазначено, що після того як їм було надано статус учасника у процедурах оцінки транскордонного впливу, очікувалося, що неурядові організації та певною мірою відповідні органи самоврядування відіграватимуть більш інтенсивну роль в управлінні інформацією щодо транскордонних екологічних ризиків. Вказано, що дослідження, виконані в рамках Проекту «IPPA», показали, що в Європі в ядерному секторі такі очікування не виправдалися. Наведено результати досліджень Проекту «IPPA» та обґрунтовано їх відповідність результатам ряду інших науково-дослідницьких заходів з метою підтвердження необхідності спільного управління ядерними знаннями і суспільною довірою. Концепцію напівофіційних заходів «на безпечній території» до початку процедур ТІА представлено як один з варіантів спільної роботи з управління ядерними знаннями та суспільною довірою. Коротко проаналізовано можливості цієї концепції. Викладено можливі наслідки для країн Вишеградської четвірки та України.   Ключові слова Оцінка транскордонного впливу (TIA); управління ядерними знаннями (NKM); управління суспільною довірою; неурядові організації; заходи «на безпечній території».

Віктор КОЗЮК

Поширення макропруденційного регулювання та орієнтири макропруденційної політики НБУ
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 2, Червень 2018, с.185-207.

JEL: E58, E59, O23, Q33.

Повний текст (PDF)

Резюме Зазначено, що посткризове поширення макропруденційного регулювання потребує узагальнень й ідентифікації способів адаптації для потреб України. Обґрунтовано, що сформований консенсус щодо таксономії макропруденційних інструментів та їхнього функціоналу наразі кореспондує з емпіричними результатами досліджень, які засвідчують потенційну ефективність таких інструментів у гальмуванні експансії кредиту і цін активів. Наголошено, що макропруденційна політика може виявитись вразливою до можливостей запозичення за кордоном та перетікання позикової активності у нерегульовані сегменти фінансової системи. Вказано, що сировинні економіки формують окремий профіль країн, в яких макропруденційна політика призначена знизити вразливість до коливання сировинних цін. Акцентовано, що макропруденційні інструменти можуть допомогти послабити надмірну експансію кредиту в не-експортних секторах і обмежити його секторну концентрацію, таким чином відкриваючи нові можливості для структурної політики. Доведено, що орієнтири макропруденційної політики НБУ мають визначатись специфікою реалізації макропруденційної політики в умовах обумовленості потоків капіталу сировинними цінами та враховувати інституціональні викривлення олігархічного банкінгу.   Ключові слова Макропруденційна політика, системна вразливість, проциклічність фінансової системи, потоки капіталу, сировинні економіки, леверидж, буфери капіталу.

Тетяна МЕЛЬНИК, Катерина ПУГАЧЕВСЬКА

Перспективи розвитку експорту України в умовах євроінтеграції
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 2, Червень 2018, с.208-224.

JEL: F18, F43, F62.

Повний текст (PDF)

Резюме Проведено компаративний аналіз коефіцієнта участі у міжнародному поділі праці та коефіцієнта ефективності експорту України й основних її торговельних партнерів. Проаналізовано індикатори розвитку експорту товарів і послуг до країн ЄС. На основі таблиць «витрати-випуск» розраховано експортну орієнтованість, імпортозалежність та структуру використання імпорту окремих видів економічної діяльності. Визначено, що низька частка імпорту товарів у валовому нагромадженні на тлі неспроможності вітчизняної науки продукувати інноваційно й технологічно новітні товари свідчить про консерватизм у промисловій політиці та виробництво на технічно застарілому устаткуванні. Зазначено, що найімовірніше у майбутньому експортний потенціал України стимулюватиме зростання попиту з боку основних партнерів з країн ЄС. Наголошено, що подорожчання товарів для проміжного споживання з-за кордону і погіршення цінових умов торгівлі будуть стримувати можливості нарощування вітчизняного експорту.   Ключові слова Експортна орієнтованість, імпортозалежність, ефективність експорту, імпортозалежність, структура використання імпорту, система національних рахунків.

Михайло ВОЙНАРЕНКО, Ольга ГОНЧАР

Трансформація соціально-економічних систем за умов інтеграційних перетворень
Журнал європейської економіки, Том 17, Номер 2, Червень 2018, с.225-244.

JEL: М00, М21.

Повний текст (PDF)

Резюме Зазначено, що основною метою статті є розвиток теоретичних підходів, систематизація результатів аналізу та ідентифікація сучасних тенденцій трансформації соціально-економічних систем за умов інтеграційних перетворень і визначення заходів щодо сприяння ефективній інтеграції української економіки до сучасного міжнародного середовища. Ідентифіковано особливості та виокремлено проблемні аспекти сучасного етапу соціально-економічного розвитку України. Акцентовано, що динамізм середовища господарювання, глобалізація й інтеграція соціально-економічного простору, інформатизація і запровадження інновацій зумовлюють трансформацію існуючих соціально-економічних систем. Виявлено фактори, які впливають на формування сучасної соціально-економічної системи, та визначено концептуальні засади забезпечення економічного розвитку України. Зроблено висновок, що для реалізації існуючих завдань забезпечення інтеграційних змін у вітчизняній економіці необхідно розраховувати на власний потенціал і побудову ефективної системи державного регулювання соціально-економічних процесів у раціональному поєднанні з ринковими механізмами. Запропоновано елементи моделі ефективності формування соціально-демографічного потенціалу. Звернуто увагу на першочергові напрями державного регулювання соціально-економічного розвитку країни шляхом розробки державних програм у розрізі головних напрямів функціонування соціально-економічних систем та встановлено заходи, які потребують реалізації. Наголошено на значенні кластерних об’єднань у трансформації суспільства. Окреслено ключові напрями трансформацій. Обґрунтовано забезпечення результативності державного управління і сприяння реалізації моделі стабілізації та економічного зростання країни.   Ключові слова Економіка, система управління, інтеграція, світове товариство, ефективність, інновації.